Діджиталізація освітнього процесу у закладах вищої освіти (ЗВО) – процес, який охоплює інтеграцію новітніх технологій та комплексну перебудову способів навчання, викладання та управління навчальним процесом. Про основні виклики та проблеми адаптації освітніх систем до цифрових реалій – у колонці доктора юридичних наук, професора, адвоката, заслуженого юриста України, керуючого партнера АО “Брати Попко та Партнери” Вадима Попка.

Глобальна діджиталізація має дуже важливе значення для розвитку міжнародної співпраці та академічної мобільності. Цифрові технології відкривають якісно нові можливості для обміну досвідом, забезпечують участь у міжнародних дослідницьких проєктах та навчанні в різних університетах без необхідності фізичної присутності.

Діджиталізація європейської вищої освіти

Європейська інтеграція – це не лише геополітичний вектор. Це дуже складний шлях буквально тотального реформування, який проходить Україна, щоб de jure стати повноцінним членом великої європейської родини. Стосується це і сектору вищої освіти. Фахівці знають, що у 2021 році Єврокомісія схвалила План дій Європейської Комісії щодо цифрової освіти на 2021–2027 рр. (DigitalEducation Action Plan (2021– 2027). Це головний документ, на основі якого відбувається трансформація освітніх систем країн-членів ЄС і спрямований він на підтримку стійкої та ефективної адаптації системи освіти до цифрової ери.

В секторі вищої освіти Планом передбачено реалізація ініціативи “Європейські університети”. Вона спрямована на створення віртуальних міжуніверситетських кампусів.

Інша ініціатива – “Європейська студентська картка” (European Student Identity Card (ESIC)), яка була запроваджена Європейською Комісією у 2013 році в партнерстві з національними урядами та університетами по всьому континенту. Її мета – забезпечити для студентів–власників картки низку переваг та послуг під час навчання в Європі. Наприклад, студент, який навчається у Франції, може використати свою картку для доступу до культурних закладів, бібліотек, транспорту в Іспанії, навіть якщо він не є громадянином цієї країни. Під час тотальної діджиталізації можливості картки розширилися. Зараз картка дозволяє студентам отримати доступ до онлайн послуг, баз даних в країнах ЄС тощо. Для цього треба лише завантажити відповідний додаток.

Головним завданням картки є підвищення студентської мобільності в країнах Європи, через зрозумілі та безпечні процедури в Інтернеті забезпечити їм доступ до інформації.

Картка гарантує повний захист персональних даних студента, відповідно до законодавства ЄС, та дозволяє “переходи” між закладами вищої освіти. За допомогою такої картки студенти мають можливість отримати доступ до чисельних онлайн-курсів і послуг, які надають інші університети.

Але Європейська студентська картка – це переваги не лише для студентів, а й для закладів вищої освіти. Університетам вона дозволяє керувати онлайн процесом мобільності на усіх етапах – від відбору до визнання кредитів ECTS (Європейська система трансферу та накопичення) – ще одним з інструментів підвищення прозорості навчання. Він допомагає студентам пересуватися між країнами та визнавати їхні академічні кваліфікації та періоди навчання за кордоном. Можна сказати, що це головний інструмент у Болонському процесі, який має на меті зробити національні системи освіти більш конкурентними на міжнародному рівні.

Крім цього Європейська студентська картка забезпечує для ЗВО спрощений та безпечний обмін даними студентів, включаючи їхні академічні записи. Такі можливості дозволяють ЗВО значною мірою знизити адміністративне навантаження, пов’язане з мобільністю студентів.

План дій Європейської Комісії щодо цифрової освіти також передбачає ініціативу “Європейські університети”, в рамках якої повинні розвиватися віртуальні міжуніверситетські кампуси. Сьогодні такі платформи вже працюють і, на мою думку, в майбутньому їх кількість стрімко зростатиме.

Наприклад, міжуніверситетський кампус UNIC. До нього входить 10 університетів – Університет Еразма (Нідерланди), Льєжський університет (Бельгія), Університет Мальме (Швеція) та інші. Цікаво, що до кампусу також входить університет з країни, яка не є членом ЄС – Туреччини. Йдеться про Університет Коч – провідний гуманітарний заклад вищої освіти, що знаходиться в Стамбулі.

Віртуальний кампус UNIC надає студентам десятьох університетів доступ до всіх онлайн-курсів, спільних програм і додаткових модулів, які доступні в навчальних програмах університетів. Також студенти мають можливість ознайомитися з результатами досліджень. Спільні чати, онлайн-курси, групові проєкти – ці, та інші практичні інструменти міжуніверситетських кампусів розвивають європейську студентську спільноту.

Діджиталізація української вищої освіти

Величезний крок у діджиталізації України було зроблено у 2020 році, коли президент Володимир Зеленський презентував мобільний додаток “Дія”, розроблений Міністерством цифрової трансформації України. Сьогодні в ньому та на офіційному порталі доступно понад 70 послуг, а користуються додатком більше 20 млн українців.

Буквально минулого тижня у “Дії” запустили новий сервіс – студенти-контрактники можуть подати заявки на отримання державних грантів на навчання. Ця форма державної фінансової підтримки повністю або частково покриє його вартість. Як сказав з цього приводу віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, для молоді це можливість вивчитися на омріяну професію, а не обирати ту, на яку вистачить грошей для контракту. Для університетів гранти – мотивація стати кращими й боротися за кожного студента. Такий підхід має стимулювати конкуренцію між ЗВО, й університети почнуть більше дбати про якість освіти, викладацький склад, розвиток науки та інновацій.

Повністю погоджуюсь, зокрема з тим, що стосується стимулювання конкуренції між ЗВО. Адже саме рівень діджиталізації навчального процесу і може стати тією вирішальною конкурентною перевагою для будь-якого університету.

Щодо проблем в цьому секторі, то варто звернути увагу на питання адаптації освітніх програм до нових умов. Нам необхідно переглянути традиційні навчальні програми і методики викладання з урахуванням цифрових інструментів і нових форматів навчання. Це звичайно потребує підвищення цифрової компетентності не лише студентів, а й викладачів. Освітні установи України повинні інвестувати у програми професійного розвитку для викладачів, що дозволяють їм ефективно використовувати цифрові інструменти і інтегрувати їх у навчальний процес.

Практичним прикладом діджиталізації в Навчально-науковому інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який вже реалізовано, є впровадження систем Moodle та Triton. Обидві платформи відіграють важливу роль в оптимізації освітнього процесу та створенні зручних умов для навчання.

Moodle, як освітня платформа, дає студентам доступ до всіх необхідних матеріалів для навчання. Викладачі можуть завантажувати наукову літературу, навчальні відео, презентації та завдання, які студенти не лише переглядають, а й виконують, надсилаючи їх через систему. Moodle також забезпечує доступ до результатів роботи – студенти можуть бачити свої оцінки та слідкувати за власними академічними досягненнями.

Система автоматизації студентського процесу Triton забезпечує комплексний контроль за академічними справами. Студенти можуть переглядати свої оцінки за всі дисципліни, включно із середнім балом за 100-бальною шкалою. Triton також надає інформацію про графік контролю з дисциплін: можна дізнатися про дати і місця проведення консультацій, заліків та іспитів. Окрім цього, студенти мають доступ до навчальних планів, що містять детальну інформацію про обов’язкові дисципліни, тривалість навчання та вимоги до отримання кваліфікацій.

Завдяки впровадженню таких платформ, як Moodle та Triton, навчальний процес стає значно прозорішим та ефективнішим. Студенти мають змогу керувати своїм навчанням онлайн, швидко отримувати доступ до необхідної інформації, контролювати свої академічні досягнення та взаємодіяти з викладачами, що сприяє підвищенню якості освіти та створенню комфортного навчального середовища.

Окрім впровадження систем Moodle та Triton, важливим елементом комунікації в Навчально-науковому інституті міжнародних відносин є активне використання офіційного сайту інституту, а також його сторінки у соціальній мережі Instagram та месенджері Telegram. На цих платформах регулярно публікуються важливі новини, інформація про майбутні події, оголошення та розклади, що робить комунікацію зі студентами більш ефективною і сучасною. Зокрема, студенти можуть швидко дізнаватися про зміни в розкладі, заходи, що проводяться в інституті, або навіть брати участь у благодійних зборах.

В контексті Євроінтеграційних процесів надзвичайно актуальним є аналіз європейського досвіду з метою запровадження в Україні чогось подібного до європейської студентської картки та міжуніверситетських віртуальних кампусів. Однак, це багатогранне питання, яке, окрім цифрових рішень, потребує також серйозних законодавчих ініціатив, пов’язаних, зокрема, із захистом персональних даних студентів та внесення змін до законодавчих актів в галузі освіти. Тому ця ініціатива потребує комплексного підходу.

Останній тренд – штучний інтелект (ШІ). Це ще один інструмент, який відіграватиме значну роль в діджиталізації вищої освіти. Можливості ШІ збільшуються надзвичайно швидкими темпами і їх не можна не використовувати в рамках освітнього процесу. ШІ може реально допомагати як в процесі навчання, так і викладання, сприяти підвищенню ефективності освітнього процесу.

Вже сьогодні ми, викладачі, комунікуємо зі студентами за абсолютно іншою моделлю, яка відрізняється від тієї, яка існувала до початку 2000-х років. Діджиталізація зробила цю комунікацію більш демократичною. Але її головна роль – зробити освітній процес високоякісним, інклюзивним та доступним.